А чи був десь Пол Радд не милим? Чи грав він колись не Майка Ганнігана? Не дуже розумних персонажів грав, це точно.
понедельник, 21 октября 2019
Читаю, дивлюся, малюю
Хто любить Пола Радда? Я! А хто хоче подивитися щось з Полом Раддом? Я! А з двома Полами Раддами? Netflix, нащо ти питаєш - звісно я подивлюся. Я знаю, що Пол Радд може знятися в будь-якому фільмі, але то таке. Він такий милий.
А чи був десь Пол Радд не милим? Чи грав він колись не Майка Ганнігана? Не дуже розумних персонажів грав, це точно.
А чи був десь Пол Радд не милим? Чи грав він колись не Майка Ганнігана? Не дуже розумних персонажів грав, це точно.
Читаю, дивлюся, малюю
На цьогорічному Comic Con у Києві Кристофер Ллойд сказав, що його улюблена частина "Back to the future" - третя, бо він там їздив верхи, а його персонаж зустрів кохання, а я більше люблю другу, бо там багато прикольних штук, а також моє улюблене "а що як?". Сьогодні, до речі, вже чотири роки як те майбутнє не настало. Це так дивно.
Читаю, дивлюся, малюю

МакДональдз на метро Лівобережна прикрасили до Хелоуіну: усюди висять павутиння та кажани. А ще з'явилося Американо Оранж. Спочатку я думала, що то американо з апельсиновим соком (на смак схоже), але коли побачила на дні горнятка купу сиропу зрозуміла, що то не сік. Думаю, що коли б я той сироп розмішала, було б дуже солодко, але я не перевіряла.
Читаю, дивлюся, малюю

Патрік Мелроуз, наркоман та алкоголік, дізнається, що його батько помер. Це для Патрика не сумна новина, а зовсім навпаки.
Враження: Чула, що це ніби краща роль Камбербетча. Не можу погодитися. Патрік - складний персонаж, але нічого нового у грі Камбербетча я не побачила. Так, він грає добре, але нічого, чого я від нього не очікувала не побачила.
Я не знаю, як Патрік взагалі вижив з такими батьками.
Читаю, дивлюся, малюю

Щоб спробувати щось новеньке, що продають на вагу, у магазині Roshen, достатньо взяти того чогось сорок грамів. Це дві зефірки, або три Монблани, або ж тринадцять найменших льодяників (нові малинові мені сподобалися, а коричневі з першої проби здалися гидотними, але з другої нічого, як льодяники від кашлю згодяться).
воскресенье, 20 октября 2019
Читаю, дивлюся, малюю

Якоб Ковальскі з "Fantastic Beasts and Where to Find Them" та "Fantastic Beasts: The Crimes of Grindelwald".
на цьому рік кіно-іменинників оголошую завершеним
Що я писала про людей зі світу кіно вісім років тому
суббота, 19 октября 2019
Читаю, дивлюся, малюю

Книжечка про борсука, білок, лісові рослини і... пожежу.
Враження: Не можна не купити нову книжку, яку ілюструвала Оксана Була. Це книжка не про туконі і не скажу, що мені шкода. Я з творчістю Оксани познайомилася саме у книжці "Хто росте у парку" і там ніяких туконі, проте багато того, чого мені не вистачало у дитинстві - назви дерев, їхнє листя, плоди. Тут такого менше, але теж є. Як у "Хто росте у саду" було більше весни ніж подробиць про дерева, так і тут більше осені. І може тому, що я люблю осінь я менш розчарована, ніж минулого разу ("Хто росте в саду" мені спочатку не сподобалася зовсім, так не сподобалася, що я про неї нічого не написала).
Тут мені сподобалися маленькі малюночки ніби тушшю і як спогади проілюстровано - вони менш яскраві ніж усе інше. Сторінки з пожежею викликають багато емоцій.
Оновлення: Подивилася на сайті Старого лева (львівське видавництво) книжки Оксани і виявила, що першою книжкою, що я придбала с її ілюстраціями була інша - "Мій тато став зіркою", дуже сумна історія про дівчинку в якої тато загинув під час Революції гідності.
Читаю, дивлюся, малюю

Ільза з "Mission: Impossible - Fallout" та "Mission: Impossible - Rogue Nation" (в наступній частині також буде), а також жіночка з рукою у спіні у "Men in Black: International".
Буде у новій "Dune" та у "Doctor Sleep".
Що я писала про людей зі світу кіно вісім років тому
пятница, 18 октября 2019
Читаю, дивлюся, малюю
Дякую що дивитесь і читаєте.
Читаю, дивлюся, малюю
Сьогодні ми були у Хлібному на Хрещатику. Десь рік тому ми теж були у Хлібному, але на Великій Васильковській. Порівняно з тим Хлібним на Хрещатику більше місця і світліше (якщо не брати до уваги місця у підвалі). Ми за традицією МакДональдса потягали усі стільці (ну добре, на усі, але багато) до барної стійки (там стільців було чомусь замало) і всі вмістилися (нас було аж п'ятнадцять - останнім часом нас тільки вісім-дев'ять). Були зовсім новенькі, трошки новенькі (приходили другий раз) і старі знайомі яких давно не бачили.
Багато розмовляли, обіймалися, розмовляли про життя, роботу, Візуальний щоденник, "Джокера", "Паразитів", серіали і комікси.
На жаль в якийсь момент сонечко стало дуже яскравим і було важко малювати, але я все ж трошки помалювала.
Їжа була смачна, але трошки дивна (я їла яйця пашот с лососем, виглядали вони як величезна купа салату на здоровезному шматку хліба, а ще Пташине молоко, що виглядало і було на смак як здоровезна цукерка з такою самою назвою, тільки трикутна). А ще в мене весь час забирали серветки з тирсою від олівців (це перший раз в усіх інших місцях ніхто так не робив, навіть серветку якою я витирала пензлик від фарби ніхто не забирав), але то таке.
Було добре.

ще одна
Багато розмовляли, обіймалися, розмовляли про життя, роботу, Візуальний щоденник, "Джокера", "Паразитів", серіали і комікси.
На жаль в якийсь момент сонечко стало дуже яскравим і було важко малювати, але я все ж трошки помалювала.
Їжа була смачна, але трошки дивна (я їла яйця пашот с лососем, виглядали вони як величезна купа салату на здоровезному шматку хліба, а ще Пташине молоко, що виглядало і було на смак як здоровезна цукерка з такою самою назвою, тільки трикутна). А ще в мене весь час забирали серветки з тирсою від олівців (це перший раз в усіх інших місцях ніхто так не робив, навіть серветку якою я витирала пензлик від фарби ніхто не забирав), але то таке.
Було добре.

ще одна
Читаю, дивлюся, малюю

Автор ідеї та сценарію "True Detective". Також є продюсером цього серіалу і режисером двох серій третього сезону.
Що я писала про людей зі світу кіно вісім років тому
Читаю, дивлюся, малюю
четверг, 17 октября 2019
Читаю, дивлюся, малюю

Чак, брат Сола у "Better Call Saul" та той для кого Моніка з "Friends" тестувала дуже дивні продукти.
Що я писала про людей зі світу кіно вісім років тому
среда, 16 октября 2019
Читаю, дивлюся, малюю

Оскар за сценарій до "Manchester by the Sea" (за режисуру не дали). Також написав сценарії до "Analyze This", "Analyze That", "Gangs of New York" (не дивилася) та "You Can Count on Me".
Що я писала про людей зі світу кіно вісім років тому
Читаю, дивлюся, малюю

Маркус Ґольдман піднявся на хвилях слави, написавши свою першу книжку. Але то було два роки тому і вже час написати другу (в видавництві натякають, що як не буде книги найближчим часом, то Маркусу буде непереливки). Ґольдман згадує про свого наставника, письменника Гаррі Квеберта" і звертається до нього за порадою. Та виявляється, що Квеберта звинувачують у вбивстві дівчини, яка зникала тридцять років тому.
Враження: Я очікувала від цієї книги забагато - про неї писали, що то така книжка від якої неможливо відірватися, я трохи побоювалася, що вона поглине мене і я буду втрачена для оточуючих. Але ні. Читала собі спокійнісінько по одному розділу на день та й по всьому. Іноді хотілося прочитати й два, але читали по два лише коли був час. Поки не дійшла до останньої частини - ото вже я варила борщ і читала одночасно. Але все одно розчарована.
Так, я не здогадалася, хто вбивця, так, я не помітила того, чого не помітив Маркус (але потім я трошки швидше здогадалася що до чого), так останній розділ був сюрпризом, але розчарування все одно відчувається.
Ні, я не кажу, що книжка погана, ні, вона дуже цікава, і я, мабуть (коли дочитаю отой стосик книжок, що чекає на мене), придбаю ще книжок цього автора, але я не можу сказати, що вона якась незрівнянна і я у захваті.
Мені сподобалося, що коли читаєш то ніби все відбувається прямо зараз і не з Маркусом на с тобою (ну чи ти ходиш такий собі за ним і заглядаєш через плече). Сподобалися поради Гаррі, якими починається кожен розділ. Сподобалося, що персонажів багато і про всіх них є якісь хоч маленькі, але історії. Хороша книжка. Хороша, але на така, що прямо вау! А ще вона дуже товста і її не дуже зручно читати лежачі у ліжку, але то таке.
вторник, 15 октября 2019