Вчора був перший за три місяці Малюнок, який організовувала не я. Дуже вдячна Петру за це.

Але сама я нічого вчора не показала. Хоча тема сподобалася і багато чого хотілося намалювати. Але сталося не так як гадалося. Несподівано виникли проблеми зі здоров'ям які треба було терміново вирішувати. Потім не було часу малювати, а коли з'явився то нічого не вийшло. Тобто щось вийшло, але зовсім не те, чого хотілося.

Планувала намалювати Сейлор Мун, як давно вже збиралася, Бо Джека та Туку та Берті. Вчора вперто одну за одною малювала Сейлор Мун і жодна не була достатньо хорошою. Сьогодні малювала Туку та Берті - те саме. До Бо Джека вже діло не дійшло, бо час спливає, в групу додано тільки два малюнки, я відповідальна, головна, повинна подавати приклад, а нічого не зробила. Треба щось робити, а нічого не виходить. Не можна викладати бозна що. Всі люди як люди, у всіх виходить, одна я така, що не може більше. І так далі і тому подібне. Хотілося десь сховатися і там плакати.

Так як я і справді головна і відповідальна і не можу не підтримати Петра, покажу вам ту купу Сейлор Мун та Тук з Берті і додам Бо Джека, якого зробила на пластиліновому Малюнку, який теж організовував Петро.

І розповім трохи про ці три серіали.

Сейлор Мун дивилася по телевізору, коли мені було десь років двадцять. Що там відбувалося пам'ятаю погано, але маю є купу наліпок, якими можна обклеїти кілька стін з низу до верху. Нащо було стільки купувати не можу пояснити. Пригадую, що була трошки схиблена на цьому аниме і малювала фанарти. Подивилася на них вчора і спочатку стало соромно, а потім подумала, що нема чого соромитися, просто переросла себе ту дуже сильно.

Бо Джека дуже люблю. Бо Бо Джек - це трошки я. Бо Джек - трошки кожен з нас. Дивилася по два сезони за раз. П'ятий і шостий поки ні, бо Бо Джек може показати те, що болить так, що потім воно болітиме ще сильніше. Зараз я до цього не готова. Хоча четвертий сезон закінчився добре.

Тука і Берті вони ніби з того ж світу, що і Бо Джек, але якій же той світ божевільний. Не такий як в Ріка і Морті, не фантастичний і мерзотний, а реально божевільний. В ньому поєднуються зовсім реальні і гіпертрофовані проблеми і такі самі їх вирішення. Досі не додивилася, бо настільки зносить дах, що спочатку треба переварити переглянуте. А з іншого боку серій мало, хочеться розтягнути задоволення на подовше.

Десь так.