Книга про те чому люди почуваються нещасними не зважаючи на те, що жити стало набагато легше.

Враження: Основна думка: "Що краще ми живемо, то нам гірше". Бо ми починаємо шукати погане там де його нема. Бо ж треба щоб було щось погане, щоб були ми та вони, щоб було проти чого виступати. Бо ж якщо нема цього "проти", то й робити нема чого.

Розказано про те, що ми не здатні контролювати почуття силою розуму, що для здійснення мрій потрібна релігія, причому не тільки в тому розумінні до якого ми звикли.

Багато посилань на різних філософів. Багато різних історій про відомих людей.

Книжка здалася по-перше нудною, по-друге - ні про що. Тобто ось вона прочитана і що з того? А нічого. Все це можна було впхати в статтю сторінок на п'ять. Хоча на звороті написано, що це дуже смішна та легка для читання книжка.