Одного дня авторка подумала, що дуже б хотіла бути щасливою. І ніхто не зробить її щасливою, окрім себе самої. Отак і почався "Проект Щастя" - цілий рік змін у різних сферах життя.

Враження: Ця книжка не інструкція, не алгоритм "Як стати щасливим". Це розповідь жінки про те, як хотіла стати щасливою вона. Більше схоже на читання чийогось блогу, ніж на поради стосовно щастя.

Думок про щастя в книжці повно, але вони досить особисті.

Що можна взяти з книжки для себе? Наприклад, в чому саме можна стати щасливіше: на роботі, вдома, з друзями, дітьми, книжками і так далі. Можна спробувати щось, що пробувала Ґретхен, можна взятися за те, що вона відкинула, а можна придумати те, про що в книжці взагалі не було мови.

Наприкінці є посилання на ресурси, де можна отримати інформацію про Проекти Щастя інших людей або ж розпочати свій.

Читання цієї книги скоріше споглядання за чужим життям, ніж спонукання до дії. Чи то може у мене просто з щастям все гаразд.