В книзі розповідається про 65 витворів українського мистецтва, що були створені в період з ХІІ сторіччя до 1990 року.

Враження: Не дуже багато знаю про українське мистецтво, тому хотілося дізнатися більше.

Коли вперше гортала книгу, думала, що буде нуднувато, бо багато з представлених робіт з першого погляду не сподобалися, особливо не хотілося читати про ікони. Але виявилося, що за кожним витвором мистецтва є своя історія, якої не побачиш просто гортаючи сторінки.

Дізналася, що "Запорожці пишуть листа турецькому султану" існують в кількох варіантах і, що ніякого листа не існувало, і що при створені Репін не шукав ніяких історичних матеріалів, а спирався лише на описи з "Тараса Бульби".

Поряд з творами українських митців автор наводить твори з яких щось могло бути запозичено, або ж які просто перегукуються. Дуже цікаво було порівнювати місцями мало чим схожі твори.

Читала повільно: по два твори чи по два автори (в деяких представлено кілька робіт і написано про них усі разом) за раз. Не хотілося змішувати в голові все в велику купу.

Дуже сподобалися фонтани Шишко, море й дівчата Єгорова, Карпати Химича та калюжа Пимоненко.

Цікаво було читати про роботи чоловіка та дружини, бачити які вони різні і сумувати від того, що жінку або не бачать за чоловіком, або називають схибленою, якщо має сміливість творити і при цьому не мати чоловіка.

Рада, що поповнила свою бібліотеку такою книжкою.