В другій частині розповідається не тільки про художників, а й про фотографів.

Враження: Як і перша частина містить багато переліків як картин, так і прізвищ про які з самої книжки нічого не дізнатися. Не знаю чи то для тих. хто в курсі, чи для того, щоб зацікавлений читач сам пошукав. Роботи маленькі, мало що можна роздивитися і розташовані в багатьох випадках не на тих сторінках на яких про них написано.

В цій частині майже немає живописців, картини яких можна віднести до соцреалізму. Тут зовсім інші роботи, іноді настільки не притаманні тому чого б очікувала від мистецтва в часи Союзу. Про деяких написано, що їх твори знищували, або самих авторів ув'язнювали. Багато про кого в радянській пресі не писали і виставок їм не влаштовували.

Дехто зі згаданих авторів досі живий. Багато з них після перебудов, а дехто навіть і до, емігрували до інших країн. До когось там прийшло визнання, а когось не зрозуміли, бо він занадто був заглиблений саме в радянську реальність.

Жодного художника з книги не знала. Всі були відкриттям. Найцікавішими видалися роботи Войцехова, Марущенка, Михайлова та Бахчаняна.