Автор відвідав п'ять країн: Ірак, Уґанду, Албанію, Кубу та Камбоджу і записував те, що йому розповіли кухарі Саддама Хусейна, Іді Аміна, Енвера Ходжи, Фіделя Кастро та Пол Пота.

Враження: З перелічених диктаторів знала на ім'я тільки двох: Хусейна та Кастро.

В книжці є розповіді кухарів, самого автора про його перебування в перелічених країнах, людей, які допомагали автору, а також деяка інформація взята з книг про диктаторів.

Найбільше запам'яталися стейки з грейпфруту, декаграм рису на добу, кьофте з табаско, випльовування насіння в джунглях, ямка з плацентою та відібрана в матері Кастро земля.

Від деяких історій волосся на голові починає ворушитися.

Деякі кухарі розповідають свої історії спокійно, деякі досі бояться, що по них прийдуть. Дехто зараз володіє рестораном, дехто голодує, а в декого і зовсім поїхав дах.

Кожна історія вражає, хоч і зосереджені всі здебільшого на їжі.

Наприкінці автор пише, що слова кухарів не коригував, хоча ті іншим розповідали інакше. Вирішив, що важливіше залишити їх історії такими, якими вони вирішили їх йому розповісти. Також є перелік літератури, в якій події описані точніше.