Актори: Вілл Сміт, Розаріо Доусон, Вуді Гаррельсон

З чого починається: Чоловік викликає швидку, бо скоєно самогубство. Коли запитують хто постраждав, відповідає: "Я".

Персонажі:

Тім Томас - чоловік, що перевіряє чи є люди дійсно хорошими.

Емілі Поза - дизайнерка весільних запрошень, має німецького дога та хворе серце.

Езра Тернет - чоловік, що не бачить, працює в колцентрі, грає на фортепіано.

Враження: Десь третину фільму не зрозуміло що відбувається. Що саме робить Тім, хто він, чого хоче? Потім потихеньку з'являються здогадки, а ближче до кінця стає зрозуміле не все, але дуже багато. В самому кінці все пояснено і і деякі зі здогадок виявляються правильними.

Не дуже люблю Вілла Сміта, не можу сказати, що він поганий актор, просто не дуже подобається. Розаріо Доусон мила, але важко без гугла згадати де її бачила окрім "Clerks II". Вуді Гаррельсон вразив. Не можу згадати іншої його ролі, де він хоча б трошки не ку-ку. А тут цілком адекватний персонаж, іноді навіть занадто.

Перед переглядом не знала про фільм нічого. Вже після почитала вікіпедію та фу-фу-фу. Але не варто сприймати це кіно як документальне. Це історія про тягар і спокуту. Казкова історія, хоч ніякої магії тут і немає.

Не можу порадити. Дивитися ще раз навряд чи буду. Але байдужою до того, що побачила, не залишилася.