Джесс звільняється з поліції. На вечірку з цього приводу приходить дівчина і каже, що двадцять років тому Джесс помилився з винуватцем. Вона пропонує зустрітися й обговорити ту стару справу, але зустріч не відбувається, бо дівчина зникає.

Враження: Це товстезна книга з купою персонажів. Розповідь йде здебільшого від трьох поліціянтів, але іноді перемикається іще на когось.

Читати було цікаво, але майже не було моментів, коли наприкінці глави відбувається щось, що не дає закрити книжку та примушує читати далі.

Кілька разів були місця "О, це точно вбивця! Ой - ні, не він". Особливого напруження в подіях немає. Коли таки з'ясовується, що до чого, більше цікаво що там з іншими персонажами, ніж хто ж таки вбивця.

Є деякі драматичні моменти, але вони розкидані по всій книжці і є окремими шматочками, не частиною цілого.

А ще наприкінці стоїть маленький рояль в кущах. Нащо, не знаю.

Читала три романи Діккера, найбільше сподобалася "Правда про справу Гаррі Квеберта".