Retfærdighedens ryttere ("Лицарі справедливості") (2020)
Одна дівчинка хоче на Різдво синій велосипед. В іншої дівчинки такий велосипед крадуть. Тато цієї дівчинки телефонує, щоб повідомити, що не повертається до дому й дівчинка з мамою їдуть у місто. Одного чоловіка звільняють і він їде додому на метро. Там він зустрічає дівчинку з мамою й поступається місцем. Стається аварія й мама гине. Як так сталося, чому? Це випадковість чи хтось винний? Якщо винний, то хто?
Вікіпедія пише, що фільм комедійний. Але, як на мене, він більше драматичний з елементами криміналу.
Це фільм про провину, про нездатність стримувати емоції та просити допомоги, про те, що випадковості випадкові, про людяність і про те як спочатку думати, а потім робити.
Одного з другорядних персонажів названо українцем. Милий персонаж. З абсолютно не українським ім'ям та "українською" легендою про ведмедя у Вітебську. Оце було смішно, хоча сценарієм передбачалося дещо інше.
Всі персонажі цікаві. В кожному є щось особливе. І навіть не дивно, що всі вони опинилися разом.
Приємно подивитися європейське кіно. Светри, куртки, сніг. Є в цьому щось близьке.