Рут відсиділа двадцять років за вбивство. За хорошу поведінку звільнена умовно. Тепер треба якось жити далі.

Як себе почувають родичі жертви? Як ставляться роботодавці до тих, хто сидів? Як ставляться інші люди? Чи має значення за що ти сидів та скільки? Як ставляться коли не знають і як коли дізнаються? Як почувається сама людина, яка вже ніби достатньо покарана? Чи треба її карати далі? Чи заслуговує вона на щось? Чи досить двадцяти років? Чи ж спокутувати провину все життя?

Перша половина фільму дуже драматична й викликає купу думок та роздумів, але ближче до кінця несподівано починається мелодрама й дещо псує враження.