Читаю, дивлюся, малюю
Читаю, дивлюся, малюю
Помер батько великої родини. Перерізав собі горло. Але поліція щось підозрює і хоче поговорити з усіма членами родини та медсестрою, що доглядала за померлим.
Враження: Я не те щоб дуже люблю детективи, але чом би й не подивитися? Особливо, коли стільки знайомих акторів грає (Деніел Крейг, Кріс Еванс, Джеймі Лі Кертіс, Крістофер Пламмер, Тоні Коллет, Джейден Мартелл та Кетрін Ленґфорд).
Багато сміялася, хвилювалася, дивувалася. Часом здавалося, що усе очевидно, але виявлялося, що ні.
Дуже приємно подивитися таке кіно.
среда, 25 декабря 2019
Читаю, дивлюся, малюю
Хью стає свідком вбивства своєї коханої. Вбивця - супергерой. Хью пропонують велику суму грошей - типу це просто нещасний випадок. А ще Хью зустрічає кількох хлопців, яки знають, що супергерої зовсім не такі прекрасні, якими їх показують у телевізорі.
Враження: Це дуже, дуже, дуже, кривавий серіал. Іноді здається, що кров тече просто по самому екрану.
Без спойлерів майже нічого не можна розказати, тому просто скажу, що це дуже крутий серіал і я чекаю на другий сезон.
Читаю, дивлюся, малюю
Коли Ельза з Анною були маленькі тато розповідав їм історію про чарівний ліс, а мати співала про чарівну ріку. Тепер Ельзу кличе якийсь голос і схоже, що доведеться йти до того лісу й шукати ту ріку.
Враження: Чула та читала багато відгуків, здебільшого хвалили зображення й скаржилися на сюжет. Я хотіла взагалі не дивитися, але мене вмовили.
Можна було таки не йти. Картинка прекрасна, але все інше не дуже. Пісні щоп'ять хвилин, пам'ять води, бігання Крістофа з обручкою, ну й загадка відповідь на яку зрозуміла майже одразу, але всі роблять вигляд, що трохи тупі.
Не розчарована, десь такого і чекала.
вторник, 24 декабря 2019
Читаю, дивлюся, малюю
Кайло Рен летить у далеку далечінь, де на нього чекає Імператор Палпатін. Палпатін обіцяє Кайло Рену флот сітхів в обмін на Рей, обов'язково живу.
Враження: Якщо ви дивилися свіжий випуск #@)₴?$0 та чули, що сказав Тайлер Андерон, то далі можете не читати.
За перегляд цього фільму було б непогано доплачувати. Мені дуже шкода свого часу та грошей. Краще б я прочитала про що було то кіно у вікіпедії.
Це просто жахливо. Таке враження, що глядачів тримають за тупих і пояснюють їм усе по три-чотири рази, щоб і найтупіші вже зрозуміли.
Повно роялів у кущах і просто не цікаво. А спецефекти, що спецефекти? Ми що спецефекти уперше бачимо?
Сценаристи, мабуть знову страйкують.
Доїла кактус та й по всьому.
Читаю, дивлюся, малюю
Пройшов рік після подій першої частини пригод Вільяма та Різдвозавра. Хлопчик живе разом з Памелою і Брендою і збирається зустрічати Різдво. Ось тільки Бренда буде зустрічати Різдво зі своїм татом, а хтось загадковий показує Вільяму майбутнє, в якому Різдва немає.
Враження: Ця частина мені здалася цікавішою. Тут є і дивні речі, і подорожі у часі, і пригоди, і хвилювання, і ще багато-багато чого.
А ще від цієї книги з'являється різдвяний настрій. І хочеться, щоб пригоди продовжувалися.
понедельник, 23 декабря 2019
Читаю, дивлюся, малюю
Другий сезон прямо продовжує події першого, тому без спойлерів. Можу лише нагадати з чого почався перший:
2019 рік. Невеличке містечко у Німеччині. Йонас повертається до школи після тривалої перерви. Його дівчина тепер зустрічається з іншим, зник один з учнів і ведеться розслідування. А потім Йонас стає свідком ще одного зникнення.
Враження: Знову заплуталась хто є хто та хто кому родич. Але десь, як і в першому сезоні, серії з третьої розібралася.
Наприкінці серій йдуть тягучі музичні кадри. Спочатку не могла зрозуміти до чого це, а потім навіть сподобалося.
Важко щось писати без спойлерів. Сумую за курткою Йонаса, вона була така яскрава.
Продовжено на третій і останній сезон. Буду дивитися одразу три, коли вийде.
Читаю, дивлюся, малюю
14 грудня була на Форумі доказової медицини. Він проходив у конференц-залі клініки "Оберіг". Було сім виступів на різні теми і дві перерви на сік-чай-каву та смачненьке.
Дуже-дуже хотіла потрапити на цей Форум і рада, що мені це вдалося.
Сиділа через ряд від доповідачів і відчувала себе простою людиною, якій пощастило постояти в метрі від червоної доріжки. Подякувала Наталії Лелюх і сказала Мед Гобліну, що намалювала його, але не показала як.
Під час доповідей відбувалися інтерактивні опитування. Правильні відповіді часто були несподіваними.
Тепер по доповідях:
Після доповіді MED GOblin я в котре переконалася, що гуглити треба лише назву хвороби і лише англійською. А краще не гуглити, а йти до лікаря.
Юрій Фломін розповів про те як розпізнати інсульт і як його правильно лікувати. Про міфи не розповідав. Про них написано на сайті МОЗ.
Oksana Sulaieva розповідала про рак. Я дуже хотіла дізнатися про те, що робити, щоб вчасно його виявити, але про це не почула.
У Anatolii Vlasenko була найсмішніша доповідь. Розповідав про аденоїди та хронічний тонзиліт.
Darya Petrik перелічила багато міфів пов'язаних з дитячим здоров'ям.
Ekateryna Tolstikova розповіла про здорове харчування.
А Наталія Лелюх про секс, ліки та фізичну активність під час вагітності.
Анни Новосад, на жаль не було.
Деякі виступи були занадто довгі і трошки нуднуваті. Дечого, чого хотілося б почути, не почула. Зробила висновок, що я мабуть забагато знаю і доповідачі розраховували на менш інформованих слухачів. Але взагалі мені сподобалося.
Дуже-дуже хотіла потрапити на цей Форум і рада, що мені це вдалося.
Сиділа через ряд від доповідачів і відчувала себе простою людиною, якій пощастило постояти в метрі від червоної доріжки. Подякувала Наталії Лелюх і сказала Мед Гобліну, що намалювала його, але не показала як.
Під час доповідей відбувалися інтерактивні опитування. Правильні відповіді часто були несподіваними.
Тепер по доповідях:
Після доповіді MED GOblin я в котре переконалася, що гуглити треба лише назву хвороби і лише англійською. А краще не гуглити, а йти до лікаря.
Юрій Фломін розповів про те як розпізнати інсульт і як його правильно лікувати. Про міфи не розповідав. Про них написано на сайті МОЗ.
Oksana Sulaieva розповідала про рак. Я дуже хотіла дізнатися про те, що робити, щоб вчасно його виявити, але про це не почула.
У Anatolii Vlasenko була найсмішніша доповідь. Розповідав про аденоїди та хронічний тонзиліт.
Darya Petrik перелічила багато міфів пов'язаних з дитячим здоров'ям.
Ekateryna Tolstikova розповіла про здорове харчування.
А Наталія Лелюх про секс, ліки та фізичну активність під час вагітності.
Анни Новосад, на жаль не було.
Деякі виступи були занадто довгі і трошки нуднуваті. Дечого, чого хотілося б почути, не почула. Зробила висновок, що я мабуть забагато знаю і доповідачі розраховували на менш інформованих слухачів. Але взагалі мені сподобалося.
Читаю, дивлюся, малюю
Куну чотири роки і в нього з'явилася сестра. Кун з того не дуже радіє.
Враження: Це дуже життєве аніме. Дуже-дуже багато з того, що показано відбувалося у мене, мого чоловіка та наших дітей. Деякі ситуації просто такі самі які я бачила на власні очі:
- нехай саме МАМА дасть попити
- просиш прибрати кілька іграшок - приходиш, а іграшки усюди, бо дитина грає
- ні-ні-ні! Штанці повинні бути лише жовті!
Тут є і фантастичне - Кун бачить свою сестру дорослою, а ще спілкується з собакою яка перетворюється на людину, але те таке.
среда, 18 декабря 2019
Читаю, дивлюся, малюю
вторник, 17 декабря 2019
Читаю, дивлюся, малюю
понедельник, 16 декабря 2019
Читаю, дивлюся, малюю
Кожного разу, як я роблю якусь поробку чи намагаюся зробити костюм на Новий рік, впадаю у відчай і переконуюся в тому, що руки в мене ростуть з дупи.
Читаю, дивлюся, малюю
пятница, 13 декабря 2019
Читаю, дивлюся, малюю
Розповідь ведеться від лиця Калла Стефанідіса, якого при народженні назвали Калліопою. Він розповідає про дідуся з бабусею, батьків та про своє дитинство і про те як так вийшло.
Враження: Чомусь, коли оповідь іде від першої особи я починаю ототожнювати персонажа з автором.
На тлі цієї історії відбувається багато історичних подій. Коли прочитала про Кіпр, подумала - це ж як у нас.
За "Середню стать" автор отримав Пулітцерівську премію.
Євгенідіс написав ще два романи, одним з яким є "Незайманки-самогубці" (так, той що екранізувала Софія Коппола).
У книжці сімсот сторінок, читала довго, іноді засинала посеред читання (воно ніби не нудне, але от засинала), дочитала і навіть не знаю, що сказати. Ніби-то й цікаво було, але це одна з книжок, після прочитання якої, я задаю собі питання: "І що?". Тобто мені чогось у цій книжці не вистачає. І нібито кінець нормальний, але все одно чогось не вистачає. Може емоцій?
Читаю, дивлюся, малюю
У серіалі показані події 1986 року пов'язані з Чорнобильською катастрофою.
Враження: Я дуже боялася дивитися цей серіал і дійсно, це було важко. З самісеньких перших кадрів ти опиняєшся там, у тому часі, коли все це було і це страшно.
Дуже багато питань: як було насправді? де шукати правду? що треба робити, щоб такого більше не сталося?
Я навіть почала читати тексти з касет Легасова, але не змогла прочитати усе.
Як персонаж дуже сподобався Щербина і як показали зміни в його ставленні до того, що відбувалося.
Багато з показаного жахливо і найжахливіше те, що не все з цього перебільшення.
У серіалу 10 Еммі (в тому числі як у кращого міні-серіалу, за режисуру та сценарій) та чотири номінації на Золотий глобус.
Читаю, дивлюся, малюю
Сьогодні Малюнок був у Трішки більше. Проводила його Вероніка, в якої саме сьогодні День народження. Нас було доволі багато, в тому числі десь четверо новеньких.
В Трішки більше дуже багато сніданків на будь-який смак і я дуже довго обирала, що ж хочу замовити. Вибрала картопляники. Їх приносять з паростками гороху, листям шпинату, шматочками помідорів, солоною червоною рибою та соусом. Також взяла чорний чай, який входить до вартості сніданку. Чай до сніданку - це велика чашка гарячої води і пакетик чаю. А ось чай, який можна замовити окремо, приносять у чайничку.
Багато розмовляла: про дітей, про "Гарі Поттера" (кіно, книжки та раціональне мислення), "Зоряні війни" (скоро у кіно!), "Frozen 2" (ще не дивилася), акварельні та акрилові маркери, форум доказової медицини, колажі та багато іншого.
Намалювала сніданок, кілька з присутніх та штукенцію до якої бігали офіціанти.
іще
В Трішки більше дуже багато сніданків на будь-який смак і я дуже довго обирала, що ж хочу замовити. Вибрала картопляники. Їх приносять з паростками гороху, листям шпинату, шматочками помідорів, солоною червоною рибою та соусом. Також взяла чорний чай, який входить до вартості сніданку. Чай до сніданку - це велика чашка гарячої води і пакетик чаю. А ось чай, який можна замовити окремо, приносять у чайничку.
Багато розмовляла: про дітей, про "Гарі Поттера" (кіно, книжки та раціональне мислення), "Зоряні війни" (скоро у кіно!), "Frozen 2" (ще не дивилася), акварельні та акрилові маркери, форум доказової медицини, колажі та багато іншого.
Намалювала сніданок, кілька з присутніх та штукенцію до якої бігали офіціанти.
іще
Читаю, дивлюся, малюю
Продовження фільмів "Unbreakable" та "Split". З подій першого пройшло дев'ятнадцять років, другого - три тижні. Зникли три дівчини і Девід Данн (Брюс Вілліс) дізнається, що вони у полоні у Кевіна Крамба (Джеймс МакЕвой).
Враження: Мене намагалися переконати, що я дивилася "Unbreakable", але я зовсім не пам'ятаю такого фільму. Про Девіда Дана я дізналася з якогось відеоогляду, де коротенько розповіли про "Unbreakable" та "Split", спеціально для тих, хто не дивився, або не пам'ятає.
Під час перегляду думала про те, що Джексону вже ого скільки років, а так і не скажеш, і як йому це вдається?
Довго намагалася пригадати якого року був останній непоганий фільм з Віллісом (мабуть то було "Moonrise Kingdom", а ще два епізоди у "Friends").
На шикарну гру МакЕвоя я вже надивилася у "Split", тут я нічого нового не побачила. Він прекрасно грав усі свої множинні особистості, але це було очікувано.
Кіно занадто довге. Я три рази думала, що ось, ось це кінець, але ж ні.
Багато хто це кіно хвалить, але я вважаю, що дивитися його зовсім не обов'язково.
четверг, 12 декабря 2019
Читаю, дивлюся, малюю
Назва говорить сама про себе - це ілюстрована історія кіно, від гри тіней до шоломів віртуальної реальності.
Враження: Без порівняння з Кіношно не зможу, бо читала ці книжки підряд.
У "Ілюстрованій історії" менше прикладів, але більше про технічну сторону. Ще тут усе у хронологічному порядку і дуже стисло (на деякі десятиліття відводиться лише по дав розвороти).
Ілюстрації тут доволі прості, але їх цікаво розглядати. Особливо приємно було побачити кімнату з червоними шторами й вишневий пиріг з "Твін Пікс".
Читаю, дивлюся, малюю
Людство загинуло. У бункері робот виховує дівчинку. Робот називає себе Мати, а дівчинку Донькою.
Враження: У трейлері було забагато спойлерів. Без трейлера першу частину фільму було б цікавіше дивитися.
Не зрозуміло навіщо при перекладі змінили назву (російською та українською кіно має назву "Дитя робота").
Персонажі забагато брешуть. Я спочатку як дитина вірила, а потім кожен раз думала: знову бреше?
Дуже цікаво хто номер один і що з ним сталося.