Читаю, дивлюся, малюю
изображение

Елеанор тепер за головну і зустрічає новеньких, яким точно не місце в Хорошому місці. Треба зробити так, щоб вони зрозуміли що поводяться не найкращім чином та почали виправлятися.

Враження: Після довгої перерви не могла зрозуміти, що взагалі відбувається. Все ж коли дивишся всі сезони один за одним такої проблеми не виникає.

Сезон останній, тому було очікування завершення, але не думала, що буде трошки сумно. Серіал ніби ж комедійний.

Не скажу, що в захваті від серіалу, але це варіант, коли хочеться подивитися щось простеньке. Він не такий щоб прям дуже смішний, але місцями кумедно.

@темы: Серіали 2020

Читаю, дивлюся, малюю
изображение

Маркус Ґольдман - письменник. Він хоче написати нову книгу, але щось не йде. Тож Маркус проводить час в бесідах зі своїм сусідою. Аж одного дня за допомогою собаки зустрічає людину з минулого життя і пригадує те, що колись сталося.

Враження: Цікаво, що ближче до кінця книги я взагалі забула що саме було написано в пролозі.

Вже читала Правду про справу Гарі Квеберта і хотіла прочитати ще щось того ж автора. Персонаж і там, і тут той самий. Судячи з усього про Квеберта він уже написав, хоча про це не згадується.

Наскрізь через усю книгу йде згадка про Драму, але що ж то за Драма автор не розповідає. Десь ближче до середини книги це вже почало дратувати, а коли діло дійшло таки до тієї Драми хотілося сказати: "Та ну!"

Розчарована. Жоден персонаж не сподобався. Всі як з картону вирізані, хоча автор як раз намагається більше про всіх розповісти, але якось не дуже виходить.

Ні, книжку не хотілося відкласти і не читати. І відчуття, що жуєш кактус теж не було. Але розчарування величезне.

@темы: Книжки 2020

Читаю, дивлюся, малюю
На сьогодні було заплановано поділитися чимось стосовно їжі у карантин. У кого як змінилися звички: чи стали частіше готувати, чи замовляти і що саме. Можна було поділитися улюбленим рецептом або розповісти про якесь кулінарне відкриття. Або ж просто намалювати свій сніданок.

Для оголошення намалювала салат, який мама називала "Весняним". В той момент, коли вона його готувала починалася справжня весна. Тобто є салат - зимі кінець. Салат готується з листя салату, огірків, яєць, зеленої цибулі, редиски та сметани.

Сьогодні був важкий день, тому маю Малюнок на вечерю. А на вечерю - круасан з грушею та брі та овочі.

Круасан без начинки (у мене з Сільпо, дуже смачний). Груша та брі будь-які, що вам смакують. Надрізаєте круасан вздовж, щоб було куди покласти грушу та брі. Круасан буде кришитися, не хвилюйтеся - це нормально. Брі та грушу ріжете смужками. Напхаєте в круасан скільки влізає, пропорція груша/брі на ваш смак і їсте. Знаю, що є люди, що роблять такий круасан ще й з маслом (перед тим як його напхати, змащують маслом), але на мій смак в круасані вже достатньо масла.

Тепер про овочі. Овочі з Вітамінної коробки - це доставка фермерських овочів та зеленини. Замовила кільки днів тому ту, що Міні. І мушу сказати, що навіть уявляти боюся скільки ж овочів в Максі. Все дуже свіже і смачне. Було кілька здоровезних редисок, але то таке.

Сьогодні на вечерю просто шматочки огірків та помідорів.

До цього вже встигла приготувати:

- салат з капусти, редиски, огірків, помідорів, кропу та зеленої цибулі
- салат з руколи, помідорів та редиски
- чай з м'ятою - три рази
- канелоні зі шпинатом

Додала кропу та цибулі до супу. Запланувала потушкувати капусту і ще хоча б один салат.

Не знаю тільки що робити з зеленим часником. З нього взагалі щось готують чи так їдять?

А взагалі під час карантину готую більше, ніж завжди. На вихідні щось замовляємо. Не скажу, що чогось їмо більше ніж завжди, чи якось суттєво щось в цьому плані змінилося. Ну от в Глово хіба що, якби не карантин, так би і не зареєструвалася.

А як у вас?

Бажаю всім здоров'я!





@темы: Творчість, Їжа, Життя у малюнках, Малюнки, Рисунки, Творчество

Читаю, дивлюся, малюю
изображение

Джиммі знову може працювати адвокатом. Він змінює ім'я і тепер він Сол Гудман, а клієнтів шукає серед тих, кому минулого року продавав телефони і навіть обіцяє всім 50% знижки.

Враження: Були сумніви щодо того чи гарний вийде сезон, але і в думках не було його не дивитися. Важко було чекати на вихід усіх серій. Дивлюся серіали цілими сезонами. Простіше почекати виходу усього сезоні ніж чекати кожного тижня нової серії.

Сезон сподобався. Не те щоб хотілося б дивитися його без перерв, але відкладати перегляд бажання не виникало.

Джиммі, як і раніше викликає співчуття. Незважаючи на те, що поводиться він не найкращім чином.

В захваті від його одягу. Особливо від того як хусточки пасують за кольором до сорочки чи краватки.

Були сумні моменти, були кумедні. Шматочок з майбутнього викликав спогади про Джессі та El Camino.

Кінець сезону відкритий, але хвилювання не настільки сильне, як було після ситуації з Чаком.

Доля Начо зрозуміла, а от що ж буде з Кім досі не відомо. І хоча не скажу, що дуже цим переймаюся, але вона дуже дорога Джиммі, що не одноразово нам показали в цьому сезоні. Раніше була впевнена, що вона кине Джиммі, бо яка вона, а який він. Зараз в голові купа варіантів, але цього нема.

Наступний сезон останній і від цього трошки сумно.

@темы: Серіали 2020

16:17

Читаю, дивлюся, малюю
Серпокрильці прилетіли. Перші полуниці спробувала. Грози вже який день. Літо прийшло.

@темы: Їжа, Життя

Читаю, дивлюся, малюю
изображение

Автор вивчив багато мов і розповідає як вивчати мови швидше та ефективніше.

Враження: Це не найкраща книга для читання в карантин. Бо коли в тебе нема сил ані на що, читати про те, як багато треба прикладати зусиль на те чим зараз не збираєшся займатися, важкувато.

Ще взимку зайшла у книжковий по щось, що допоможе покращити мою українську. Мені запропонували багато книжок, але я взяла цю та "Антисуржик". Зараз розумію, що вибір був не найвдаліший, але вже як є.

Так от про книжку. По-перше вона написана явно для англомовних. По-друге, в ній так багато посилань на сайт fi3.com, що іноді здається, що книга - це просто рекламний додаток до сайту.

Основне, що винесла з книжки - треба починати з розмов з носієм мови, а читання та граматика вже потім. І що "вільно" не означає, що ви будете розмовляти іноземною мовою на будь-які теми. Вільно - це розмови на ті самі теми, що не викликають проблем вашою рідною мовою.

Ще момент - якщо не знаєш слово чи граматичне правило, переформулюй, заміни слова так, щоб зміст твого висловлювання залишався тим самим. Саме так і роблю, коли не можу в розмові пригадати слова українською. Виникають паузи, так, але від невеличкої паузи ніхто не помре.

Отже для моєї мети книжка не дуже корисна, але в ній розповідається про різні етапи вивчення будь-якої мови і є цікаві поради. Думаю, що і сайт, який так багато разів згадувався теж хороший, але вивчати якусь іще мову зараз я не готова.

@темы: Книжки 2020

Читаю, дивлюся, малюю
изображение

Хлопчик дуже не любив спати, бо це нудно. Але однієї ночі познайомився з Місячним котом, який провів його світом снів.

Враження: Була рада дізнатися, що в Попського вийшла нова книга і придбала її, як тільки з'явилася можливість.

Книга дуже гарна. Розглядання однієї тільки обкладинки - суцільне задоволення. В ілюстраціях дуже багато синього. Вони одночасно дрімливі та чаруючі.

Тут менше механізмів і більше чарівних створінь.

На кожній ілюстрації, починаючи з п'ятої сторінки є Хлопчик з Котом. Спочатку не усюди помітила їх, а потім стала навмисно шукати і виявила, що ті хлопчики, яких вважала Хлопчиком - це зовсім інші хлопчики. Є щось радісно-чудове в такому простенькому відкритті. Мені дуже подобається, коли бачиш ілюстрації ніби шарами: ось те, що ти побачив одразу, ось те, що потім, може буде ще щось і взагалі невідомо коли ти те щось побачиш.

Дуже сподобалось. Хоча Місяць залишається улюбленим.

@темы: Книжки 2020

Читаю, дивлюся, малюю
изображение

Дівчинка їде на літо до дідуся. І літо її буде повне пригод.

Враження: Після придбання книги Мене загубили на Місяці з її чудовими кольорами та різними механізмами, шукала що ж іще малював автор. Знайшла одну книжку, але її ніде не було у продажу. Не здавалася, заходила час від часу перевіряти, але її все не було та не було. Вирішила, що книжка була не популярна і ще раз її друкувати не будуть. Але помилилася. Отримала повідомлення про знижки та безкоштовну доставку замовлень від 250 гривень (а для А-ба-ба-га-ла-ма-га це дуже щедро). Пішла взяти нову книгу Попського і виявила, що і стара теж знову є. От і замовила обидві. Що цікаво вони прийшли кожна окремо (оця ось прийшла з Броварів чомусь).

Тепер до самої книжки. Тут теж багато механізмів і вони всі класні. Але кольорів більше ніж в "Місяці" - там були синьо-помаранчеві, а тут ще доволі багато червоного. Ілюстрації сподобались окрім деяких місць з дівчинкою: на тлі шикарних кораблів, роботів та рибин дівчинка типу гілочка-огірочек виглядає якось не на своєму місці.

Історія дуже мила. Залюбки б побувала в такій місцині і провела там літо.

@темы: Книжки 2020

Читаю, дивлюся, малюю
Сьогодні треба було обрати колір, а потім обрати три об'єкти вдома або за вікном та намалювати їх з натури.

Для обкладинки події обрала жовтий і об'єкти з кухні. Для малювання сьогодні - зелений та по три об'єкти з кухні та ванної. Також намалювала те зелене чим користувалася під час Малюнку.

І те що не зовсім стосується завдання - сукня. Спочатку хотіла намалювати її та шкарпетки. Зараз не дуже тепло вдома, тому на мені дві пари шкарпеток. Три об'єкти саме виходило. Але почала малювати не з натури і вирішила обійтися без шкарпеток, а розповісти, що в тій сукні такого, щоб її любити.

Останнім часом доводиться себе майже примушувати, щоб помалювати. Не хочеться ні в яких флешмобах приймати участь, ніяких завдань виконувати, нічого вивчати, взагалі нічого не хочеться.

Мию руки частіше рази в три ніж зазвичай. З дому виходжу тільки на пошту і це буває не часто. Остогидло вже готувати, дистанційне навчання продовжує дратувати (особливо після повідомлення про те, що ось це все дуже треба, але жодним чином не вплине на річні оцінки) і думки про те, що нічого вже не буде, як раніше, пригнічують.

Як ви? Тримаєтесь іще? Як життя?

Всім здоров'я!



об'єкти

@темы: Творчість, Життя у малюнках, Малюнки, Рисунки, Творчество

Читаю, дивлюся, малюю
20:05

Читаю, дивлюся, малюю
Рошен почали робити здоровезні шоколадки. Поки спробувала три смаки: арахіс-карамель, вафлі-подвійний шоколад та мигдаль з мигдалевою начинкою. І виявила, що у шоколадках з горіхами в кожному - кожному! - шматочку є горіх. Це настільки мило, що одразу згадалися "звірятка, що загортають шоколад у фольгу". Хто отримував шматок шоколаду без горіхів, коли комусь діставалося одразу три, зрозуміє.

@темы: Їжа, Еда

Читаю, дивлюся, малюю
изображение

1969 рік. Ріку Далтону, зірці вже закритого серіалу "Закон полювання", дістаються тільки ролі злодіїв, де хороших хлопців грають молоді актори. Рік вважає, що його кар'єрі гаплик, вживає багато алкоголю, а після пропозиції знятися у спагеті-вестерні взагалі починає ридати перед своїм каскадером Кліфом Бутом. У Кліфа кар'єра теж не фонтан - він працює водієм у Ріка і іноді його каскадером. Кліф живе у фургоні зі своїм собакою, а Рік у шикарному будинку. Сусідами Ріка є Роман Поланськи та Шерон Тейт, але вони ніколи не запрошують Ріка до себе.

Враження: З фільмів Тарантіно дивилася Django Unchained, Pulp Fiction та трошки якоїсь з частин Kill Bill. Не можу сказати, що якийсь з цих фільмів мені сподобався. Акторська гра запам'яталася, деякі сюжетні лінії теж, але "фільм Тарантіно" - це не те, що хотілося б дивитися. Тому великого бажання дивитися Once upon a time in Hollywood не мала.

Читала і чула, що цей фільм повільний та нудний. Що дехто взагалі не зрозумів про що кіно і нащо було його знімати. Але ж з іншого боку тут ДіКапріо, а його я люблю. Пітт за свою роль отримав Оскар (єдиний акторський, до цього мав вже Оскар як продюсер 12 Years a Slave). Любові до Пітта не маю, але Оскар означає, що акторська гра принаймні непогана. З рецензій та відгуків дізналася, що насильства в цьому фільмі зовсім трошки. Про Поланські, Тейт та Менсона була в курсі. А ще прочитала, що цей фільм один з найбільшою кількістю переглядів на карантині. Стільки усього за те, щоб подивитися, ось і подивилася.

Найбільше запам'яталися сцени де Рік Далтон ридає і щось в цьому було до болю знайоме і щімке.

Портрет біля будинку Ріка чомусь асоціювався з афішами до радянських фільмів.

Тарантино любить жіночі ступні? Пам'ятаю танок Турман, а тут два рази жінки по-ковбойські клали ноги і в кадрі були оголені ступні.

Звертала увагу на одяг. Найбільше запам'яталося, що у багатьох жінок було вбрання в'язане гачком. Захотілося почитати щось з історії моди. Подивитися фото чи малюнки.

Ще привертали увагу зачіски та окуляри.

У цього фільму багато номінацій на Оскар, але статуетки є тільки в Піта та в художників (нагорода за кращій дизайн інтер'єрів). Інтер'єри мені якось не дуже запам'яталися.

Увесь фільм чекала кривавої розв'язки і отримала її. Але спойлер.

Мабуть це перший фільм Тарантіно, який мені сподобався.

@темы: Кіно 2020

Читаю, дивлюся, малюю
Карантин знову продовжили, коли це все закінчиться і чим - не відомо, тому завданням на сьогодні було знайти п'ять речей, що приносять радість.

Мені зараз важко і було кілька днів, коли було зовсім погано. Здавалося, що радості більше не існує. Але це не так. Вона є. На неї просто треба звернути увагу.

П'ять моїх речей: рослинка, горнятко, сукня, музика та підтримка.

Рослинка - це примула, яку мені подарували в одній клініці. Досвід догляду за рослинами маю доволі негативний, тому те, що ця рослинка досі жива - маленьке диво. І це радість.

Горнятко було придбане минулого року на сайті видавництва Старого лева. Воно насправді чорне з помаранчевим, але намальоване жовтим та теракотою, щоб усі малюнки про радість були в одному стилі. Рослинка, теж, до речі, не жовта. Зазвичай у цьому горнятку вода, зранку чай і дуже-дуже-дуже зрідка кава. Але що саме в горнятку зовсім не важливо. Воно дуже приємне на дотик, дуже гарне і ось цей напис про книжки приносить особливу радість, бо кожного разу нагадує про те, що читання - одне з найулюбленіших моїх занять.

Сукня приїхала до мене вже під час карантину, хоча замовляла її ще тоді, коли світ був простим і звичним. Ця сукня теж трошки диво. Якщо чесно, була впевнена, що не побачу її ніколи, бо карантин штука непередбачувана і що він робить і ще зробить з економікою навіть страшно уявити. Сукня яскраво жовта, довга, з маленьким грайливим вирізом на спині. В мене була вже така сама, але сіра і захотілося ще одну і чомусь вибрала жовту, хоча жовтий ніколи не був моїм улюбленим кольором. І виявилося, що ця сукня схожа на сонечко: гріє, ніжно огортає і ніби сяє. І це теж радість.

Музику я дуже люблю. Дуже-дуже. Але помітила, що в часи, коли важко, її не слухаю. Чому - не можу зрозуміти. Бо ж, коли слухаю музику, особливо Pink, або щось танцювальне з дев'яностих, стає веселіше, хочеться підспівувати та танцювати. Не люблю слухати музику у навушниках, не люблю слухати її голосно, але іноді роблю і те, і інше. Пісня, яка процитована на малюнку - одна з моїх улюблених. Коли мені погано, вмикаю її, підспівую, підстрибую і відчуваю, що все не так вже й погано. І це - радість. А ще я вперше подивилася вчора кліп до цієї пісні, прочитала історію створення і дізналася, що пісні більше десяти років.

Мені дуже важко просити про допомогу, чомусь впевнена, що допомога іншім потрібніша, а собі повинна допомагати сама. Тому підтримка яку отримала цього тижня - це теж радість, бо вона була дуже потрібна. І я дуже вдячна. Хочеться обіймати, але не можна. Дуже скучила.

Всім здоров'я!





@темы: Творчість, Життя у малюнках, Малюнки, Жизнь в картинках, Рисунки, Творчество

Читаю, дивлюся, малюю


Ритуал наступний: діти приходять до матері у гості і приносять їй у подарунок яйця зі своїми автопортретами. Яйця можуть бути як фарбованими, так і просто з малюнком. Як справжніми вареними, так і дерев'яними. Ще можна малювати портрет на порожній шкаралупі. Все залежить від того наскільки мати любить їсти яйця і чи любить вона щось колекціонувати. Мати ж в свою чергу, коли пригощає дітей, готує кожному яйце так як він любить і підписує кожне, щоб не сплутати.

P.S. День Матері цього року в нас 10 травня.

@темы: Творчість, Малюнки, Рисунки, Творчество

08:51

Читаю, дивлюся, малюю
Вчора багато писала російською і зрозуміла, що мені це тепер некомфортно.

@темы: пошепки

21:16

Читаю, дивлюся, малюю
Щоб вийти з зони комфорту спочатку треба в неї зайти.

@темы: пошепки

Читаю, дивлюся, малюю
Завданням для нашого сьогоднішнього Малюнку було намалювати кав'ярню. Свою улюблену чи ту в яку ми ходимо малювати, чи взагалі кав'ярню мрії.

Для оголошення намалювала як виглядає моя улюблена кав'ярня MyMuffin. Планувала малювати її інтер'єр, але ранок не задався: якимось дивом проспала десять годин, прокинулася в кімнаті, де важко дихати, вийшла на кілька хвилин на вулицю і отримала жахливі відчуття в носі, горлі та очах і зрозуміла, що сьогодні не день для звершень. Сьогодні хочу малювати те, що люблю. А найбільше я люблю малювати їжу. Ось і намалювала.

Взяла фарби, які люблю, але давно не використовувала, і намалювала своє найулюбленіше з смачненького у MyMuffin. І одну страву про яку мріяла, але так і не спробувала. Коли закінчила малювання усвідомила, що все намальоване - так чи інакше є чизкейком. Ось вона любов.

Так шкода що моя домівка так далеко від MyMuffin і доставка коштує занадто дорого. Дуже хвилююся, що карантин скінчиться, а MyMuffin щезне. І взагалі щезне багато того, що люблю. Від цієї думки дуже сумно.



солоденьке

@темы: Творчість, Їжа, Малюнки, Рисунки, Творчество

Читаю, дивлюся, малюю
У фейсбуці є група Кафе Виолетты. ДО карантину тут планувалося малювати кафе. Ходити в якесь в своєму місті і малювати. Але прийшов карантин і змінив плани. Тепер там малюють кафе за спогадами або по фото і не тільки ті в яких автори були, а й ті які далеко-далеко і можливості там побувати й ніколи не буде. Малювання кафе проходить під наглядом Віолетти і воно платне, кожного понеділка дають завдання, посилання на відео і все таке. Але будь хто може дивитися, що у авторів виходить, а кожний четвер з'являється завдання для всіх, яке має назву Маленьке малювання.

Вчора в розділі Маленьке малювання було запропоновано ділитися своїми бранчами. Краще, звичайно зранку. Ось ділюся. Хто бажає теж може намалювати свій сніданок або бранч і теж поділитися.

Бажаю всім здоров'я і чистого повітря.



@темы: Творчість, Їжа, Життя у малюнках, Малюнки, Рисунки, Творчество

Читаю, дивлюся, малюю
изображение

Книга починається з розповіді сорокарічного чоловіка про своє весілля та молоду дружину. Через кілька сторінок виявляється, що він знаходиться десь з іншими людьми і до них прибуває новенький і цей новенький - дитина.

Враження: Скажу чесно, купуючи цю книгу взагалі не зрозуміла назву. Лінкольн це для мене такий автомобіль, а про бардо думала, що то або колір, або місто (але вони обидва пишуться через "о", як виявилося). Книгу купила тому, що було написано щось типу, що це шедевр і такого ви раніше ще не читали.

Тепер по черзі. Лінкольн - то президент Сполучених штатів, а бардо то проміжний стан між хворобою та смертю, або перша фаза посмертного досвіду, або проміжок часу коли душа готується до нового народження, або ж звичайний стан від зачаття до смерті.

В цій книзі Лінкольн переживає втрату свого сина, а бардо означає першу фазу посмертного досвіду.

Якщо нічого не знати про бардо, перших сторінок шістдесят не розумієш що взагалі відбувається і де це. Потім вже стає зрозуміліше.

Тут дуже багато дієвих осіб, запам'ятати усіх мені не вдалося і, мабуть, це й не передбачалося. Вони всі постійно між собою спілкуються і описують одні й ті самі події кожен зі свого боку і що ж відбувається насправді не зовсім зрозуміло.

Те саме і з Лінкольном. Деякі розділи складаються зі спогадів чи заміток, чи вирізок з реальних чи вигаданих книжок про президента і багато з цих малесеньких уривочків стосуються одного й того ж, але що з того правда зрозуміти не можливо, бо кожен розповідає про який завгодно колір очей однієї і тієї ж людини, або про ніч яка виходить одночасно місячною і абсолютно темною.

Спочатку все це дивує і нічого не зрозуміло, але що ближче до кінця, то більше звикаєш. І може навіть розумієш.

Дивна книжка. Але жодного разу в мене не злипалися очі, коли її читала. Незрозуміло, але цікаво.

@темы: Книжки 2020

Читаю, дивлюся, малюю
изображение

Знову той самий відділок та сама кімната для допитів, але тепер це Німеччина. Шукають вбивцю хлопця з НДР (так, то було дуже давно), розслідують випадок домашнього насильства та шукають тіло дівчини, вбивця якої відомий, але тіло за двадцять років так і не знайшли.

Враження: Поки з тих частин, що подивилася, ця сподобалася найбільше. Особливо детектив Шульц та інспектор Келлер. Хвилююся тепер за них обох. І чекаю продовження.

Не скажу, що прям усі повороти сюжетів були несподівані, але було дуже цікаво дивитися.

@темы: Серіали 2020