
Жульєт читає у метро та дивиться, що читають інші. Вона їздить один і тим самим маршрутом, тому зустрічає одних і тих самих людей і деякі з них читають одні і ті самі книжки. Одного разу Жульєт потрапляє в будинок повний книжок і стає кур'єркою, що передає людям саме ті книжки, яких вони потребують.
Враження: Ось написала опис і вийшло так захопливо. Насправді ж книжка читається легко і швидко, але як такого захопливого в ній немає. Вона більш сумна, хоча і не без надії.
Цитується багато книжок, перелік яких вказаний наприкінці, але не читала з нього й половини.
Жульєт замкнена дівчина, для якої світ книжок здається кращім за реальний. Вона майже ні з ким не спілкується і навіть в своїй місії вона не бачить приводу для спілкування, не збирається повертатися двічі в одне місце. Книжки її цікавлять набагато більше ніж люди.
Не можу сказати, що книжка сподобалася, але й не шкодую. що прочитала її. Ото бажання бути з книжками, не з людьми, знайоме і зрозуміле.