Записи с темой: Книжки 2022 (20)
Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Семен ходив на бальні танці й перемагав у змаганнях, але тато вирішив, що час навчитися стояти за себе й відправив сина на рукопашний бій.

Невеличка історія, в який хлопчик Семен намагається порозумітися з батьком, сконтактувати з подругою й здихатися того, що не подобається.

Історія настільки проста, що майже вся забувається після останньої сторінки. Хоча ніби є цікаві й повсякденні моменти, конфлікт, хвилювання, перемога. Мабуть, занадто доросла для такого.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Книжка складається з розповідей авторки про своїх клієнток і порад, що вона їм давала.

Перша книжка за багато років, яку не дочитала. Намагалася зрозуміти за що її хвалять, але не змогла. Силувати себе далі не хочу. Не дочитала сто сторінок.

Авторка посилається на статті російською та якісь новинні сайти.

Постійно радить попити вітамінчиків і рослинні чаї, заявляє, що агресія викликає рак, вино покращує пам'ять, а розбите вікно знімає стрес.

Також вважає, що сни нам щось розповідають про наше життя й до них важливо прислухатися.

Далі йдуть запити до Всесвіту, аутотренінги, ну й Фройд, як без нього?

З того, що прочитала, склалося враження, що авторка не просила дозволу на публікацію історій клієнток. Багато з них пішли й не повернулися. В епілозі авторка пише, що історії клієнток узагальнені й ніхто себе не впізнав. Ок. Але читати все одно неприємно. Бо всі вони здебільшого про авторку в білому пальті.

@темы: Книжки 2022, недочитане

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Стінк, молодший брат Джуді Муді, дуже хвилюється щодо свого зросту. Він зовсім низенький, а ще й виявилося, що ввечері став нижче, ніж був уранці. Просто катастрофа якась.

Книжка тоненька, багато малюнків, великі літери. Читається швидко. Наприкінці кожної глави є кумедний комікс від Стінка.

Цікаво, що під час читання відчувала як за Стінка всі хвилюються, навіть така сестра, як Джуді. І одночасно з тим Стінк здатний впоратися зі своїми проблемами, нехай і не зовсім самостійно.

Ілюстрації тепер цифрові. Попередні подобалися більше.

Наприкінці є початок наступної книжки. Про льодяник.

Простенька кумедна книжечка.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Перша частина почалася з того, як дівчина, що не виходила досі на вулицю, вийшла, бо настала суцільна темрява й зима. Потім вона зустріла кілька інших підлітків і вони з'ясували, що окрім них усі сплять.

Майже нічого в усіх трьох книжках не відбувається. Авторка змальовує кожен пчих невиразних персонажів і озвучує кожну їх думку.

Страшенно нудно. Нічого не відбувається. Так, вони щось кажуть, щось роблять, кудись йдуть, але одночасно сюжет нікуди не розвивається.

Наприкінці авторка вибачається, що не дає відповідей, а лише ставить нові питання. І збільшує страждання від розуміння як безглуздо були витрачені час і гроші.



@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Книжку можна читати з будь-якої сторінки. На кожній є посилання на інші, пов'язані з цією.

У книжці чотири розділи: жанри, роботи, теми й техніки.

На кожній сторінці світлина. Деякі зі світлин поділені на фрагменти, а повністю розміщенні на окремих розворотах.

Інформації з одного боку багато, а з іншого мало. Багато посилань на роботи, які в книжці не представленні. В розділі техніки не все зрозуміло: є приклади робіт, є описи, але без подробиць самого процесу.

Хотілося б більшого формату: шрифт дрібний, світлини невеликі, хотілося б комфортнішого читання й детальнішого розглядання.

Цікаво, може дати поштовх до глибшого вивчення.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Даруся не розмовляє, в неї часто болить голова, їй погано від цукерок. Сусіди вважають її дурною й звуть Солодкою.

Історія, що розповідається задом наперед: від "зараз" до "як так сталося".

Події відбуваються в Черемошному, яке згадувалося в "Буковій землі".

Спочатку не дуже зрозуміло що й до чого, але наприкінці все поєднується й стає страшно.

Історія коротка: двісті сторінок, читається швидко. Майже одразу хочеться прочитати ще раз, щоб вже точно все зрозуміти й впорядкувати, але страшно. Не дуже хочеться переживати неприємні відчуття ще раз.

Перечитаю пізніше. І нову книжку авторки куплю. Теж пізніше. Не тому, що не цікаво що ж там вона ще написала, а тому що є що читати.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

У назві книжки чітко сказано про що вона: про кохання й секс.

Як і більшість книжок про секс, ця починається з тіла. Спочатку тіло хлопця, потім - дівоче. Малюнків немає, але є текстові інструкції з реального вивчення свого тіла й умовного - дівчини.

Потім ідуть розділи про кохання й повагу, а вже після них про секс. Загалом і конкретно, з дівчиною чи хлопцем. Про різні види сексу й про хвороби й контрацепцію.

На обкладинці зазначено, що книжка 18+, але, як на мене, в 14-15 років спокійно можна читати, а в 16 і необхідно. Бо розповідається про все.

Є примітки про українське законодавство.

Залюбки б прочитала таку книжку для дівчат.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Книжка про стосунки, здебільшого про родину: батьківську, молоду, з дитиною, коли діти виросли, коли хтось помер. Також є розділи про підлітків, алкозалежних, дітей з інвалідністю, насильство, конфлікти й переживання втрати.

Знову очікувала від книжки того, що прочитала в назві: стосунків між двома людьми. Але книжка про всіх і про все.

Запам'ятала, що важливо, щоб на першому місці в родині була сама людина, потім її роль "дружини" чи "чоловіка", потім роль "матері" чи "батька", а потім вже все інше. І що "заради дітей" не варто нічого робити, тільки заради себе.

Важкувато було читати розділи про алкоголізм, бо майже не стикалася з цим, і про дітей з інвалідністю, бо в дечому не згодна з автором, але нічого категоричного.

"Стіни у моїй голові" сподобалися більше, бо вони ближче до того, що відчуваю. Тут розповідь скоріше про те як буває, ніж про те, що робити.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Книжка про насильство, яке воно буває, як зрозуміти, що воно відбувається і як йому протидіяти.

Написано багато. Структуровано за видами насильства, розписано, що є нормою, а що ні. Наприкінці кожного розділу є питання для перевірки чи застосовується до вас якийсь із видів насильства.

Наприкінці книжки є розділ про асертивність, а також перелік служб, де можуть надати допомогу.

Прочитала швидко. Виявила деякі прояви насильства, про які не здогадувалася. Побачила назви деяких служб про які не знала.

Добре було б, якби про види та прояви насильства розповідали в школі, були б якісь брошури в поліції, в лікарів, соціальні плакати висіли б на видних місцях. Бо насильства в житті більше, ніж здається.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Вночі книжки з бібліотеки обговорюють хто й де їх читав. А одну з книжок ніхто ще не читав і їй нема що розповісти. Вона засмучена й інші книжки хочуть їй допомогти.

Мила книжка-картинка про бібліотеку, дітей, читання й захоплення.

Цікаво чи є в нас такі бібліотеки? Де діти можуть як читати, так і гратися.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Діппер і Мейбл зустрічають Блендіна, що риє ями. Він пропонує близнюкам разом шукати скарби.

В цій книжці купа варіантів подій. Кожні дві-чотири сторінки потрібно робити вибір. Якісь варіанти вдалі, якісь ні, якісь ланцюжки подій довгі, якісь короткі. Один закінчується зашифрованим посиланням, а одна зі сторінок взагалі не є частиною жодного ланцюжка.

Не дуже люблю стрибати зі сторінки на сторінки, тому трохи пострибала, а потім читала все підряд. Цікавий досвід. Але повторювати подібне не планую.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Як чесно повідомляє обкладинка: під нею байки про фізику.

Ок, спочатку здається, що це науково-популярне видання для дітей. Але після кількох дивних жартів і цитування газети "Московський комсомолець" виникають сумніви щодо психічного здоров'я автора.

Важко сприймати цю книжку, як серйозну, тому користь від неї можна отримати тільки, якщо читач буде постійно перевіряти чи дійсно те, що пише автор є правдою? А це трохи занадто.



@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Вовк працює поштарем і серед листів знаходить непідписаний конверт зі шкарпеткою.

Книжка-картинка.

Ілюстрації намальовані ніби олійною пастеллю. Дещо незграбні.

Не все зрозуміла з першого разу, довелося перечитати.

Не можу сказати, що сподобалося, але приємно, що стало більше отаких неприлизаних ілюстрацій.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Книжка про хлопчика Микиту, його подругу Мирославу, а також кількох інших дітей і дорослих з їхнього двору. Вони гуляють на майданчику, саджають квіти, сваряться, миряться, дивляться за малечею і ще багато чого роблять.

Книжка про кінець літа. Про дружбу. Про проблеми, як дитячі, так і цілком дорослі. А ще трошки про дуже сумне.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Збірка оповідань.

Із творами О.Генрі знайома з підліткового віку. Щось подобалося більше, щось менше, але автор запам'ятався, як майстер оповідань із несподіваним закінченням.

Саме цю книжку придбала випадково. Бо ж не можна не купити, якщо продають лише за 30 гривень.

Деякі оповідання з цієї збірки знайомі, мабуть, кожному: "Вождь червоношкірих", "Останній листок", "Дари волхвів", а деякі читала ніби вперше.

Дуже приємно було читати, одне тільки "але" - є підозра, що переклад не з оригіналу, а з російської, бо якось забагато слів на зразок "відкрила" замість "відчинила" і "обличчя розпливлося в усмішці". Якби не це сказала б, що книжка чудова.

@темы: читаю знову, Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Ілюстрована біографія Караваджо.

До інших книжок серії мала одне й те саме зауваження: чому так багато про художника і так мало про його роботи?

З біографії Караваджо не знала жодного факту: ані коли жив, ані де, ані як. Тому читала як захопливе оповідання: бійки, покровителі, дуель, вбивство, лицарство, втеча з в'язниці, повії, жебраки, лахміття, погоня за кораблем. Аж не віриться, що стільки усього сталося з однією людиною. Тут вже й на картини нема коли дивитися: стільки всього відбувається. Аж не віриться, що у XVI сторіччі люди так себе поводили.

Картин тут достатньо. Вони всі страшенно темні й мало що на них можна роздивитися й у цьому одна з особливостей творів Караваджо.

Є також розвороти з ілюстраціями й ніби рукописними коментаріями.

Цікаво про кого друкуватимуть наступну книжку? Авторка цієї, наприклад, писала також і про Кандинського, тобто в оригінальній серії ще є принаймні один художник.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Товстезна книжища, майже тисяча сторінок. Розповідь охоплює 225 років і купу справжніх і вигаданих людей. Майже всі події відбуваються на Буковині.

Книжка стояла на полиці два роки й лякала своїми розмірами. Приблизно минулого літа зважилася й почала читати.

Кілька перших сторінок усе було гаразд: потроху про різних людей, потроху про місцевість, а потім - бац! майже двадцять сторінок янголів і бога. Потім на щастя вони тільки на кілька речень з'явилися. Враження трошки зіпсували, але скоро нема коли було про то думати: люди, події - треба було розбиратися хто всі ці люди й що відбувається.

Десь на двохсотій сторінці дійшло, що частина персонажів існували насправді, вікіпедія підтвердила. І приблизно з тих двохсотих сторінок пішло таке, що мало кому з любителів Радянського союзу сподобається.

Тут є й барони, й офіцери СС, і "бандерівці", й неписемні, й посли, й лікарі, й дітовбивці. І всі вони пов'язані. Хто трошки, а хто як в індійських фільмах.

Про декого багато написано, про декого мало. Купа питань без відповіді, про жодну людину не написано від народження до смерті. Усі з'являються й зникають.

Важкувато запам'ятовувати хто кому хто, але розібратися можна.

Трошки казкових збігів наприкінці, але після янголів таке не дивує.

Книжка важезна, в ліжку читати незручно. Читала вдень потроху. Читала довго. Останні чотири сторінки читати боялася, не те щоб не даремно, але там сумно, так.

Планую перечитати, але не найближчим часом. Також збираюся почитати інші твори авторки. Он нова книжка нещодавно вийшла

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Від автора книжки "Фрукти проти овочів".

Книжка розповідає про інвазійні види. Спочатку загалом, потім окремо про деякі з них, що ростуть в Україні. Наприкінці розділ про те, що ж робити. Бонусом йдуть рецепти страв з інвазійних рослин.

Дуже багато назв латиною й замало ілюстрацій. Хотілося б одразу бачити про яку рослину йде мова. На жаль іноді доводилося питати в Гугла.

Дізналася назви багатьох рослин. Трошки посміялася: є й меми кумедні, й просто жартики серед тексту.

Видавництво обіцяло третю книжку, назву поки не оголошувало. Ясно, що щось ботанічне, але що саме? Чекатиму.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

Шостигодинний воркшоп перетворений на книгу.

Розповідається про сторітелінг як такий, а також про те як розповісти історію світлинами. Про те як отримати замовлення, як підготуватися до знімання, як саме фотографувати, редагувати й презентувати готовий результат.

Багато вправ. Наприклад: обрати якійсь предмет, що часто поруч та сфотографувати його десятьма різними способами. Можна додавати інші предмети. До всіх вправ є приклади.

Майже не фотографую, але люблю гарні світлини. Цікаво було читати, приємно розглядати. Деякі поради можна застосувати й до ілюстрацій: щодо портфоліо, хмарних сховищ, листів роботодавцю тощо.

Люблю книжки, в яких багато гарних світлин. А тут ще й поради корисні.

@темы: Книжки 2022

Читаю, дивлюся, малюю
обкладинка

У донецькому пологовому будинку в 1986 році журналіст вмовляв батьків назвати дітей на честь Ернеста Тельмана, лідера німецьких комуністів. Батькам обіцяли килим, телевізор, квартиру. Майже всі відмовилися, дали інші імена, але Ернестом і Тельмою двох дітей назвали. З того моменту долі всіх - і батьків, і дітей, і журналіста переплелися й усі з усіма стали пов'язані.

Назви глав у книжці написані українською, а ось текст спочатку весь російською, а потім починає стрибати з мови на мову й наприкінці повністю стає українським.

Дуже багато персонажів, легко заплутатися хто, де, коли й з ким. Розповідь стрибає з одного на інше, схожа на потік чиїхсь думок. Спочатку було дивно, але звикла і не могла відірватися.

Деякі місця читала майже ридаючи. Дещо смішно, дещо страшно. Не все зрозуміло.

Хочеться відкласти ненадовго й прочитати ще раз, щоб краще розібратися, глибше відчути.

Рада що рік почався саме з такої книжки.

@темы: Книжки 2022