Читаю, дивлюся, малюю
Сьогодні було запропоновано зосередитися на своїй кухні і уявити, що то не кухня, а кав'ярня і намалювати відповідний малюнок або ж зробити фото чи просто написати про те, як саме кухня може перетворитися на кав'ярню.
Мені зараз важко дається малювання. Іноді взагалі здається, що процес малювання - це сумно, важко, боляче і взагалі нащо воно здалося.
Тому буде більше слів, ніж малюнків.
Якби моя кухня була кав'ярнею, то вона мала б назву "Жовтий жираф", тому що на ній багато жовтого (шафи, стіни, завіси) і жираф - то моя улюблена тварина.
Сніданки б у Жовтому жирафі подавалися з шостої до одинадцятої.
Хотілося б білої скатертини на стіл і жовтих тарілок, але в мене є тільки прозора в квіточки клейонка та купа різноманітних, але не жовтих тарілок. Чашки б були різні: плямисті, смугасті і однотонні, великі та маленькі. На моїй справжній кухні є купа-купезна чашок різних форм та розмірів, але смугастих та плямистих нема. На кожній ложці, виделці та на кожному ножі в моїй уявній кав'ярні було б зображення жирафу. Насправді ж у мене звичайні різношерстні прибори, хоча серед них є виделки і ложки з кроленям та совою.
Вид з вікна кухні відкривається на травичку, де вигулюють собак, а хотілося б дивитися на Дніпро. Дуже люблю водойми, хоча і не люблю ані плавати, ані засмагати. Люблю просто гуляти поряд і відчувати запах водоростей чи моря, чути шурхіт хвиль і дивитися на качок та чайок.
В кав'ярні було б тихо, щоб з відчиненого вікна чути хвилі, або ж коли холодно там би звучав запис їхнього шурхотіння.
Намалювала меню сніданків Жовтого жирафа. Воно повністю відповідає тому, що можна було з'їсти чи випити на моїй кухні впродовж минулого тижня. Більшість запропонованого є і просто зараз.

Мені зараз важко дається малювання. Іноді взагалі здається, що процес малювання - це сумно, важко, боляче і взагалі нащо воно здалося.
Тому буде більше слів, ніж малюнків.
Якби моя кухня була кав'ярнею, то вона мала б назву "Жовтий жираф", тому що на ній багато жовтого (шафи, стіни, завіси) і жираф - то моя улюблена тварина.
Сніданки б у Жовтому жирафі подавалися з шостої до одинадцятої.
Хотілося б білої скатертини на стіл і жовтих тарілок, але в мене є тільки прозора в квіточки клейонка та купа різноманітних, але не жовтих тарілок. Чашки б були різні: плямисті, смугасті і однотонні, великі та маленькі. На моїй справжній кухні є купа-купезна чашок різних форм та розмірів, але смугастих та плямистих нема. На кожній ложці, виделці та на кожному ножі в моїй уявній кав'ярні було б зображення жирафу. Насправді ж у мене звичайні різношерстні прибори, хоча серед них є виделки і ложки з кроленям та совою.
Вид з вікна кухні відкривається на травичку, де вигулюють собак, а хотілося б дивитися на Дніпро. Дуже люблю водойми, хоча і не люблю ані плавати, ані засмагати. Люблю просто гуляти поряд і відчувати запах водоростей чи моря, чути шурхіт хвиль і дивитися на качок та чайок.
В кав'ярні було б тихо, щоб з відчиненого вікна чути хвилі, або ж коли холодно там би звучав запис їхнього шурхотіння.
Намалювала меню сніданків Жовтого жирафа. Воно повністю відповідає тому, що можна було з'їсти чи випити на моїй кухні впродовж минулого тижня. Більшість запропонованого є і просто зараз.





