Читаю, дивлюся, малюю
Жив собі Моцарт. Жив-жив та й помер. У 1791 році. А потім опа! і опинився у Нью-Йорку 2018 року. І одразу потрапив у поліцейський відділок.
Враження: Після першої книжки про Франческу очікую від Бату чогось особливого, але ані друга "Франческа", ані "Моцарт" не справили особливого враження. Вони цікаві, їх легко читати, але є якесь розчарування.
Франческа, до речі, в цій книзі теж є. В одному епізоді.
Окрім лінії з пристосуванням Моцарта до сучасного життя є ще лінія дівчини, що живе в країні нелегально, та поліцейське розслідування.
В є QR-коди, що ведуть на сторінку Бату на youtube, де можна послухати музику, про яку йде мова в розповіді, та подивитися процес створення відповідної ілюстрації.
Було цікаво читати, але навряд чи захочеться прочитати цю книжку ще раз.