Читаю, дивлюся, малюю
Есті втікає від ортодоксального чоловіка та інших родичів у Нью-Йорку до Берліну, де живе її матір.
Враження: Дивилася і дивувалася, невже зараз в наш час таке можливо? Але, боюся, можливо і не таке.
Паралельно йдуть події "до" та "зараз". Не одразу зрозуміло що саме сталося і хто що зробив.
Багато питань чому: чому роблять так, а так не роблять, чому отак вдягаються, чому голять голови, чому забороняють, чому примушують, чому лізуть, чому, чому, чому?
Меблі і одяг чомусь нагадують радянські.
Не те, щоб щось в серіалі сильно шокувало, але здивування було багато.