Читаю, дивлюся, малюю
изображение

Книга про те чому люди почуваються нещасними не зважаючи на те, що жити стало набагато легше.

Враження: Основна думка: "Що краще ми живемо, то нам гірше". Бо ми починаємо шукати погане там де його нема. Бо ж треба щоб було щось погане, щоб були ми та вони, щоб було проти чого виступати. Бо ж якщо нема цього "проти", то й робити нема чого.

Розказано про те, що ми не здатні контролювати почуття силою розуму, що для здійснення мрій потрібна релігія, причому не тільки в тому розумінні до якого ми звикли.

Багато посилань на різних філософів. Багато різних історій про відомих людей.

Книжка здалася по-перше нудною, по-друге - ні про що. Тобто ось вона прочитана і що з того? А нічого. Все це можна було впхати в статтю сторінок на п'ять. Хоча на звороті написано, що це дуже смішна та легка для читання книжка.

@темы: Книжки 2020

Комментарии
12.10.2020 в 15:07

когда тебе грустно, всё в порядке. ты можешь быть невесёлой столько времени, сколько с тобой это чувство.
~Банни~, а ви його першу книгу читали? :) Мені перша сподобалась. Цю поки що не читала.
12.10.2020 в 16:34

Читаю, дивлюся, малюю
Та що про "Мистецтво забивати" сподобалася, тому й цю купила.

можна на ти
13.10.2020 в 15:25

когда тебе грустно, всё в порядке. ты можешь быть невесёлой столько времени, сколько с тобой это чувство.
~Банни~, добре))