Читаю, дивлюся, малюю
Книжка здебільшого про те, які слова та вислови слід використовувати замість суржика.
Враження: Купила цю книжку ще минулої зими, коли тільки почала розмовляти українською. Пропонували багато книг, але ті книжки здалися або занадто дорогими, або не дуже змістовними, або й такими, й такими.
Читала дуже довго. Перше на чому застрягла - правила поведінки. Вони здалися якимись зовсім застарілими. Особливо частина де розповідається про те, що до батьків обов'язково треба звертатися на Ви, і що ходити в хаті в капцях - то фу. На мій погляд, хто в чому хоче в тому і ходить, і хто як звик до батьків звертатися, так і звертається.
Наступна складність була в тому, що в величезному розділі про правильне/неправильне в одному стовпчику фраза на суржику, а в іншому українською. Дуже не хотілося забивати собі голову суржиком і читала тільки стовпчик "правильно".
Є розділ з роз'ясненнями як правильно казати те чи інше. Є розділ з наголосами.
Також є розділ з тестами для перевірки знань, але не все про що запитується в тестах є у цій книжці. Наприклад, в одному з тестів треба вказати хто актор якихось висловів чи віршів. В книжці нічого про вірші та вислови немає.
Дещо було цікаве: наприклад, дізналася що є купа купезна слів значення яких міняється при зміні наголосу.
Але загалом книжка не дуже допомогла з розмовною українською. Основна складність в тому, що для того, щоб розмовляти якоюсь мовою треба розмовляти нею з кимось, хто теж розмовляє українською. Під час карантину коло спілкування дуже вузьке і майже все воно російськомовне.