Читаю, дивлюся, малюю
Історія про відьом, які не літають на мітлах, не носять чорні плащі та капелюхи, а виглядають як звичайні жінкі й ходять на звичайну роботу. Історія про хлопчика, що залишився без батьків, і про його бабусю з Норвегії.
Після коміксу вирішила прочитати першоджерело. В книжці більше подробиць, але комікс динамічніше, без наїздів на жінок і з персонажем дівчинкою, що активно бере участь у подіях, а не жере без упину, як хлопчик із книжки.
Малюнки з коміксу своєю неохайністю схожі на малюнки з книжки, мабуть навмисно. Зрозуміло тепер, чому там лінії виглядали так, ніби в ілюстраторки весь час трусилися руки.
Не в захваті від творчості Дала, але не так і погано. Дочитала до кінця, не було нудно, сторінок не багато. Комікс сподобався більше.