Читаю, дивлюся, малюю
Книжка про радянських людей та радянську їжу. Про те яким було харчування, хто їв, а хто постачав їжу, як та що їли, а також якою була їжа в кіно. Охоплено період 1960-1980х років.
Авторка зібрала в одну книжку купу досліджень. Видно, що було дуже багато прочитано, відсортовано, узагальнено, але з утриманням цікавості читача величезна проблема. На деяких сторінках міститься з десяток посилань на джерела. І хай би вони були й можна було на них не зважати, але в деяких є додатковий текст з поясненнями. Постійна перевірка "а чи є щось важливе" в посиланнях стомлює та відволікає від не найпростішого тексту.
Читати на ніч раджу тільки з метою присипляння. Краще читати вдень та потроху, хоча розділи величенькі.
Інформації багато, вона цікава, але якось так напхана та навалена, що крізь неї важкувато пробиратися.
Усе головне, що було в книжці зібрано в післямові: "працююча жінка", "гастрономічна мати", уніфіковане харчування, "їж, що дають", "смачне як у мами", "дістане/урване/впольоване", всмоктування та розчинення традицій і багато чого ще.
Якось би переробити цей текст у щось більш придатне до читання й можна було б сказати, що книжка хороша. А зараз це наукова праця в твердій обкладинці.