Читаю, дивлюся, малюю
Сьогодні почався новий День крокодила. В інстаграмі Еліни Еліс є завдання на цей тиждень. Тема - ботаніка.

Сьогодні треба було намалювати одну й ту саму рослину 5 разів.

Намалювала свою примулу. Результатом не задоволена, але кидати процес не хочу, тому роблю роботу над помилками.

Для такого задання бажано брати більш різноманітні матеріали, щоб малювати не тільки лінією, але й плямою. Було б непогано один з малюнків зробити тільки лінією, один тільки плямами, один поєднати те й інше. Можна було б міняти ракурс, робити більш стилізовано, намалювати рослину тільки силуетом.

На щастя цей День крокодила залишає кожного тижня два вихідні. Як раз буде можливість попрацювати над помилками.

Завдання на завтра - ботанічна ілюстрація. Треба обрати рослину, почитати про неї та намалювати як вона виглядає, які в неї квіти, плоди та коріння. До малюнка додати текст. Думаю знову малювати примулу.



@темы: денькрокодила

Читаю, дивлюся, малюю


Одного разу викладач Стенфорда написав статтю про правило "Мудакам тут не місце", а потім на численні бажання читачів і цілу книжку на ту ж тему.

Враження: Все цінне з книжки можна прочитати на сторінці "Зміст". Якщо ще коротше: "Не працюйте з мудаками, не наймайте їх, не спілкуйтесь з ними, мудакуватість заразна і всі ми іноді мудаки". Усе. Більше нічого цінного.

Всю книжку пережовується одне й те саме. Дуже важко читати бо не зрозуміло для чого це все.

Шкода грошей та витраченого часу. Хоча правило хороше, беззаперечно.


@темы: Книжки 2021

13:15

Читаю, дивлюся, малюю
Панель меню нанизу, в епіграфі все злиплося, малюнки нагорі запису "зжирають" текст, що йде далі.

@темы: пошепки

Читаю, дивлюся, малюю
Комікс про комікси: що то взагалі таке?

Враження: Читала вже цю книгу два роки тому, але чомусь нічого про неї не написала.

Кожному, хто хоч трошки цікавиться коміксами ця книга буде цікава. Намагалася порадити її тим, хто зневажає комікси чи ставиться до них зверхньо, але вони вирішили, що читати комікс про комікси - то занадто для них. І розповіді про комікси теж не дуже їх зацікавили. Шкода.

Ця книжка як раз і намагається пояснити, що комікси то не тільки дешеві (зараз не дуже) журнальчики про людей у яскравих трико. Якось намагалася одній ілюстраторці розповісти, що графічний роман - це комікс. Мало не дійшло до крику. Бо ж графічний роман - це мистецтво, а комікси - то фу! У багатьох навколо схоже ставлення. І це сумно. Не скільки сумно, що люди так думають, як те, що не хочуть розібратися, придивитися, побачити те, чого не бачать.

Так, теж не люблю супергеройскі комікси, але є круті твори і про супергероїв.

Цей комікс не про супергероїв. Він про те, що собою являють комікси, коли вони з'явилися, які бувають, як передається те чи інше. Про зв'язок малюнку та тексту, про час, про колір, про глядача.

Згадується багато авторів коміксів, наводиться багато прикладів.

Читала по одному розділу за раз, щоб краще в голову вкладалося, але думаю, що й за один раз можна легко прочитати. Хоч і не зовсім швидко.

Читала також і "Створити комкіс", теж перечитаю пізніше. "Reinventing Comics" українською не видавали, але залюбки б почитала.

Подивилася у вікіпедії як прізвище пишеться англійською і побачила, що МакКлауду вже шістдесят. Цілком логічно, але якось звикла до намальованого Скотта, якому дала б років 35.

@темы: комікс, Книжки 2021, читаю знову

18:54

Читаю, дивлюся, малюю
Щось не подобаються ці зміни на дайріку. Думаю, що час переїздити. Тільки куди? І як скопіювати все про кіно та книжки?

@темы: пошепки

Читаю, дивлюся, малюю


Мері Джейн дивиться новини про Людину-Павука і вирішує, що непогано було б піти з ним на побачення. Пітер Паркер допомагає їй з домашнім завданням.

Враження: Щойно гортала журнали "Принцеса" (для дівчаток про діснеївських принцес) за 2001 рік і було соромно за авторів. Не знаю, чи в наступних випусках "Людина-павук кохає Мері Джейн" щось піде на краще, але коли читала перші два теж було соромно.

В принципі видно, що ці комікси розраховані на дівчаток. Але в першому випуску розмова двох дівчат обертається виключно навколо хлопців. В другому дівчата розмовляють про вірші та драматичні твори, але вони не самі, а в групі інших підлітків. Може далі буде краще, бо ж Мері Джейн буде грати в "Отелло" і їй буде не до Людини-павука, може як раз Людина-павук буде якось проявляти свої почуття, але поки що це комікс про дівчину поведену на бажанні піти на побачення з Людиною-павуком.

Про зв'язок між Пітером Паркером та Людиною-павуком нічого немає, але мабуть розрахунок на те, що всі і так все знають.

Комікси тонесенькі, намальовані так ніби такі треба штампувати раз на тиждень. Виглядють дуже анімешно, але з емоціями та глибиною проблеми.

Казала ж вже собі, що не треба ніякого Марвел, але ніт - знову ті самі граблі. Хотіла подивитися що ж роблять для дівчат. Що ж - подивилася й досить.

@темы: комікс, Книжки 2021

Читаю, дивлюся, малюю


Книжка про кицю та бабусю в жовтому капелюшку.

Враження: Дуже люблю малюнки Грасі Олійко та "Історію, яку розповіла Жука". Чомусь вирішила, що ця книжка буде схожа на "Жуку". Частину малюнків бачила в Грасіному інстаграмі і дуже чекала. Коли ж прочитала, була розчарована.

По-перше це не книжка-картинка, ілюстрацій там небагато. Вони дуже класні, але їх дуже мало. А от тексту чи-то замало, чи-то забагато. Замало, бо якось не вистачає глибини, персонажі не достатньо об'ємні, їхні історії майже не розказані. Забагато, бо текст нуднуватий для менших дітей. Протестовано на цільовій авдиторії.

Читала ще дві книжки Кирпи - "Тринадцятий місяць у році" не сподобався, а "Мій тато став зіркою" дуже сумна, сподобалися ілюстрації. Читала ще переклади, окрім "Диваків та зануд" Старк не дуже зайшов.

Ні, книжка не погана, в ній є дуже щімкі моменти. Але вони розкидані і чомусь не збираються в повну картину.

А ілюстрації чудові.

Книжка на сайті видавництва.

@темы: Книжки 2021

Читаю, дивлюся, малюю


Джесс звільняється з поліції. На вечірку з цього приводу приходить дівчина і каже, що двадцять років тому Джесс помилився з винуватцем. Вона пропонує зустрітися й обговорити ту стару справу, але зустріч не відбувається, бо дівчина зникає.

Враження: Це товстезна книга з купою персонажів. Розповідь йде здебільшого від трьох поліціянтів, але іноді перемикається іще на когось.

Читати було цікаво, але майже не було моментів, коли наприкінці глави відбувається щось, що не дає закрити книжку та примушує читати далі.

Кілька разів були місця "О, це точно вбивця! Ой - ні, не він". Особливого напруження в подіях немає. Коли таки з'ясовується, що до чого, більше цікаво що там з іншими персонажами, ніж хто ж таки вбивця.

Є деякі драматичні моменти, але вони розкидані по всій книжці і є окремими шматочками, не частиною цілого.

А ще наприкінці стоїть маленький рояль в кущах. Нащо, не знаю.

Читала три романи Діккера, найбільше сподобалася "Правда про справу Гаррі Квеберта".

@темы: Книжки 2021

Читаю, дивлюся, малюю
20:18

Читаю, дивлюся, малюю
За три місяці цього року 2 серіали, 11 фільмів та 40 книжок.

@темы: Кіно, пошепки, Кино

Читаю, дивлюся, малюю


Про що: Початок дев'яностих. У Домініка є психічно хворий брат-близнюк Томас. Обидва вони вже дорослі. Домінік намагається жити своїм життям, але Томас займає в ньому дуже багато місця. Одного разу Томас вчиняє жахливе і його відправляють на примусове лікування.

Персонажі: Томас - старший з близнюків. Хворий. Вважає, що за ним слідкують і хочуть вбити. Вірить в Бога. Хоче принести себе в жертву, щоб врятувати світ.

Домінік - молодший з близнюків. Дуже переймається питанням, хто ж його батько - мати на це питання не відповідає. Закінчив коледж, але працює маляром. Проблеми з братом не дають вчасно виконувати роботу.

Десса - колишня дружина Домініка.

Рей - найкращій друг Домініка, продає машини, хоче бути актором.

Враження: Серіал дуже важко дивитися. Якби не Марк Раффало (почитала вікіпедію, перевчуся, запам'ятаю), мабуть, кинула б після першої серії. Не скажу, що дивилася всі фільми з цим актором, але подобається як грає і взагалі запам'ятала по ролях дуже милих чоловіків. Тут жодного з братів милим назвати не можна. Якщо чесно, то поведінка Домініка викликає багато запитань. Хоча зрозуміло, що йому важко, проблема, як найчастіше буває, в тому, що люди не вміють спілкуватися один з одним.

Читала відгук в якому було сказано, що все буде ставати тільки гірше і розраховувати на якесь покращення не варто. Це не зовсім так. Від серії до серії все справді стає гірше і гірше, відкриваються та стаються все більш жахливі речі, але майже наприкінці показано, що надія ще є. І якби ж спочатку знати, що є хоч крихітна надія, буде не так важко дивитися. Хоча під час перегляду важко повірити, що надія може взагалі існувати як така.

Актори грають добре. Раффало грає прекрасно, хоча Томаса менше ніж Домініка, але все одно йому вдається втілити різних персонажів. Окрім Раффало братів грають іще троє акторів - діти та юнак.

Серіал є екранізацією. І вікіпедія каже, що автор роману сам запропонував Марку Раффало роль.


@темы: Серіали 2021

16:35

Читаю, дивлюся, малюю
Іноді думаю: "Цей щоденник нікому не потрібний. Раніше читали, коментували, а зараз - тиша". Потім перевіряю — йду дивлюся що було рік тому, два, три, на самому початку. Так, на початку коментарів було більше. Але рік-три тому так само. Тиша-тиша, кілька коментарів і знову тиша.

Приводу для паніки немає. Панікувати взагалі не варто.

Читаю, дивлюся, малюю


Джуді впевнена в тому, що їй тепер щаститиме завжди та усюди, бо в неї є щасливе пені.

Враження: Це одинадцята книжка українською про Джуді Муді. Англійською зараз є п'ятнадцять книжок про Джуді, десять про Стінка, її брата та чотири про них разом.

Всі книжки побудовані приблизно за однією схемою: Джуді у чомусь впевнена, виявляється, що вона помиляється, страждає, а потім раптом або розуміє свою помилку, або ця помилка як раз і допомагає чогось досягти. Книжки кумедні та доволі прості, але в кожній з них, якщо подумати можна знайти щось окрім жартів про дзюркунців. Не скажу, що всі книжки дуже цікаві. Найбільше сподобалися про лікарку та про розслідування, але інші теж мають право на існування. Їх приємно читати.

В книжках про Джуді буває забагато американського, але все незрозуміле для нас пояснюється. І такі речі доволі цікаві.

Що дивує, так це те, що Джуді в одинадцятій книжці все ще в 3-Т класі. Нумерація теж дивна, але до неї вже звикла. В попередній книжці у Джуді було НЕнудне літо і логічно було б як би вона вже була в 4-Т, але ні.

Подобається, що в кожній книжці на початку малюють персонажів, що фігурують. Від книжки до книжки вони змінюються. Кумедно, коли там окрім людей, також намальовані тварини.

Цікаво чи всі книжки про Джуді будуть видані українською? І чи дійде черга до Стінка. Й в чому різниця між книжками про Стінка та Джуді.

Книжка на сайті видавництва.

@темы: Книжки 2021

Читаю, дивлюся, малюю


Книжка про психічне здоров'я. Друга з циклу "Оптимістично про здоров'я".

Враження: Спочатку книжка розповідає про тривожні сигнали, про нейрони та мозок, а також про причини психологічних розладів. Потім більш уважно розповідається депресивний, тривожний та посттравматичний розлади, про сезонне афективне та передменструальне дисфоричне порушення, вигорання та порушення харчової поведінки.

Перша книжка сподобалася, тому купила й другу. Там і третя скоро буде, але поки що втримаюся від придбання, бо маю, що читати. Але куплю пізніше.

Почала читати одразу після "Стін в моїй голові" і на контрасті дуже не подобалося. Потім заспокоїлася, але все одно здається, що з першою книжкою авторка впоралася краще, бо вона все ж біологиня, не психолог. До того ж, в "Бути ок" охоплено більше тем, ніж у "Стінах", тому варто почитати обидві.

Стою на боці когнитивно-поведінкової терапії, а тут намішано усяке. Авторка багато посилається на свій досвід, але це не те, на що варто посилатися науковцю. Ок, як приклад, але не ок для узагальнення.

Тут багато посилань, як і в першій частині, майже всі на англомовні ресурси.

Персонажі малюнків такі самі, як в першій частині, але намальовані трішки інакше. Малюнки ілюструють деякі психологічні проблеми.

@темы: Книжки 2021

Читаю, дивлюся, малюю


Про композицію для дизайнерів.

Враження: Композиція лякає. Щоб зрозуміти її придбала цю книжку. Прочитала. Хоча скоріше продивилася, бо для читання тут місця не багато. Краще розуміти композицію не стала. В інстаграмі вже отримала купу порад. Шкода, що не звернулася по них раніше, зберегла б трошки грошей.

В книжці повно ефектних композиційних рішень з геометричними об'єктами. Але що з ними робити далі - не зрозуміло.

Обкладинка теж виглядає круто. Тримати в руках приємно. Але яка від цього користь?

Книжка здалася більше схожою на словник, ніж на підручник. Хоча, мабуть, це моїй уяві здалося, що то підручник чи щось таке, а ніхто такого й не обіцяв.

Склалося враження, що це реклама курсів авторки.

Сумно від того, що література, яку пропонують наприкінці книжки уся російською й видана в Росії. Невже в нас зовсім нічого про композицію не видали? Жодної книжечки окрім оцієї?

Що ж, такі випадки вчать більше дізнаватися про книжку до придбання.

А ще ім'я не переклали, але то вже доколупування

@темы: Книжки 2021

12:19

Читаю, дивлюся, малюю
Залишилося спробувати ще чотири горіхові пасти. Голос зник та не повертається. Малюю. Діти непередбачувані.



Читаю, дивлюся, малюю
Читаю, дивлюся, малюю


Власник букіністичної крамниці в шотландському містечку Вігтаун пише щоденник про свою роботу.

Персонажі:

Шон - власник крамниці. Не дуже любить людей, часто їздить дивитися купи чиїхось книжок. Веде сторінку книгарні на фейсбуці.

Ніккі - працює з Шоном. Дуже ощадлива. Постійно приносить смаколики зі смітника. Має свою думку щодо всього. Сортує книжки за власною незбагненною системою.

Враження: Читала, що ця книжка розвіює мрії про роботу в книгарні. На мені не спрацювало.

Записи велися з лютого 2014 по лютий 2015. В кожній дата, кількість замовлень, виконаних замовлень, сума на касі, кількість покупців та коротенький, або іноді і довгенький запис про те, як пройшов день.

Окрім Ніккі в книгарні бувають й інші працівниці, але вони здебільшого тимчасові.

В Шона є кіт. Про нього в записах трохи є.

Найбільше запам'яталася книжка за 8000 фунтів, що лежала під ніжкою стола. А ще запам'ятала, найменшу суму в касі - 22 фунти.

Коли прочитала, що автору сподобалася "Сліпота", страшенно зраділа. Шкода тільки, що мій екземпляр кудись подівся.

На книжку-сюрприз підписалася б. Знаю, що в нас таке є, але коштує якось забагато.

Ділан Моран був у цій книгарні.

Не те, щоб в захваті, але непогано. Продовження читатиму. На фейсбуці лайкнула. Виявила, що обрала для Капітана не той колір.

Книжка на сайті видавництва.

@темы: Книжки 2021

Читаю, дивлюся, малюю
11:07 

Доступ к записи ограничен

Читаю, дивлюся, малюю
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра